презентація доручення, порядок видачі

 3.1. Хто є нашими клієнтами і які правові послуги вони можуть отримати?

Згідно з частиною четвертою статті 29 Конституції України кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55).

Відповідно до частини першої статті 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

На виконання зазначених положень Конституції України Закон України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон) визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.

Безоплатна  вторинна  правова  допомога – вид  державної гарантії,  що  полягає  у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя (частина перша статті 13 Закону).

Клієнтами системи безоплатної вторинної правової допомоги є суб’єкти права на безоплатну  вторинну правову допомогу, визначені статтею 14 Закону.

Частиною другою статті 13 Закону визначено такий перелік правових послуг безоплатної вторинної правової допомоги:

1) захист;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами (далі – здійснення представництва інтересів);

3) складення документів процесуального характеру.

З 1 січня 2013 року розпочато надання правових послуг безоплатної вторинної правової допомоги таким суб’єктам відповідного права:

1)                   особи, до яких застосовано адміністративне затримання (мають право на здійснення представництва інтересів і складення документів процесуального характеру);

2)                   особи, до яких застосовано адміністративний арешт (мають право на здійснення представництва інтересів і складення документів процесуального характеру);

3)                   особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими (мають право на захист і складення документів процесуального характеру);

4)                   особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (мають право на захист і складення документів процесуального характеру);

5)                   особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі (мають право на захист, здійснення представництва інтересів та складення документів процесуального характеру).

 

3.2. Доручення центру, ордер, довіреність

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, є одним із документів, що можуть посвідчувати повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Частина третя статті 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначає, що повноваження адвоката як захисника у кримінальному провадженні, для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення та  представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Аналогічним чином це питання врегульовано в КУпАП (частини друга і четверта статті 271) та КПК (стаття 50).

Доручення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги є самостійним видом документа, що може посвідчувати повноваження адвоката на надання правової допомоги – нарівні з договором про надання правової допомоги, довіреністю чи ордером. Разом з тим, недосконалість формулювання положень пункту 2 частини другої статті 50 КПК, згідно з якими повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються «ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги», спонукає осіб, заінтересованих у перешкоджанні законної діяльності адвоката, тлумачити зазначену норму як «необхідність пред’явлення ордеру та доручення або договору про надання правової допомоги та доручення». Слід також звернути увагу, що пунктом 1 частини першої статті 50 КПК визначено необхідність підтвердження адвокатом своїх повноважень захисника на участь у кримінальному провадження шляхом пред’явлення свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, а згідно з частиною другою цієї статті КПК встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.

Відповідно до підпункту 5 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 2 липня 2012 року № 967/5,  доручення адвокатам для надання безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам відповідного права, визначеним у пунктах 3-7 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», видають регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Питання видання доручень центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги  врегульовані наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 25 грудня 2014 року № 33[1].

Доручення центру є одним із ключових документів для організації надання безоплатної вторинної правової допомоги і містить таку інформацію:

1)      вид доручення і суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу;

2)      дата видачі доручення і його номер;

3)         підстава видачі доручення – повідомлення про затримання, постанова слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді або суду, звернення засудженого;

4)         прізвище, ім’я та по батькові службової чи посадової особи або заявника, які повідомили про затримання, видали постанову або постановили ухвалу чи надіслали звернення;

5)         найменування центру, посада, прізвище, ім’я та по батькові уповноваженої службової центру, яка видає доручення і призначає адвоката, а також реквізити відповідної довіреності центру на здійснення таких дій (у разі якщо доручення видає не директор центру);

6)         прізвище, ім’я та по батькові призначеного адвоката, реквізити його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, контактна інформація адвоката;

7)         послуги безоплатної вторинної правової допомоги, які може отримати суб’єкт відповідного права;

8)         прізвище, ім’я та по батькові суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, якому призначено адвоката;

9)         адреса і найменування органу (установи) куди слід прибути адвокатові для надання безоплатної вторинної правової допомоги;

10)     дата і час (в тому числі – нормативний, у випадках надання допомоги затриманій/заарештованій особі) прибуття адвоката;

11)     час видачі доручення (у випадках надання допомоги затриманій/заарештованій особі);

12)     загальні положення щодо строку дії доручення в залежності від категорії суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.  

Для тих випадків, коли можливість отримати оригінал доручення центру відсутня, а надати безоплатну вторинну правову допомогу слід невідкладно, адвокат використовує ордер. Законодавство про безоплатну правову допомогу передбачає можливість використання адвокатом  ордера у випадках надання безоплатної вторинної правової допомоги затриманим особам.

Так, згідно з абзацом третім пункту 7 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1363,  уповноважена службова особа регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги негайно перед передачею копії доручення суб’єкту подання інформації повідомляє призначеному адвокату реквізити виданого доручення, на підставі якого таким адвокатом може бути видано ордер.

Ордер також є одним із документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги (пункт 3 частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пункт 2 частини першої статті 50 КПК, частина друга статті 271 КУпАП).

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер – письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру затверджено рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36.

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката та інші обов’язкові реквізити, передбачені цим положенням. В Україні встановлено єдину, обов’язкову для всіх адвокатів, типову форма ордера адвоката, яку затверджує Рада адвокатів України. Бланки ордерів виготовляються друкарським способом на замовлення Ради адвокатів регіону і, як виняток – на замовлення Ради адвокатів України. Ордерна книжка – зброшурована підшивка пронумерованих бланків ордерів у кількості 50 примірників, із серією, що присвоюється Радою адвокатів України кожному регіону. Облік надходження та руху ордерів проводиться у відповідному Журналі реєстрації ордерів, що ведеться радою адвокатів регіону. Адвокати, адвокатські об’єднання або адвокатські бюро отримують ордерні книжки за заявами відповідно адвокатів, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об’єднання або адвокатського бюро в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Раді адвокатів України, про що здійснюється запис у Журналі реєстрації ордерних книжок відповідної ради. Адвокат, адвокатське об’єднання або адвокатське бюро мають право отримати необхідну їм кількість ордерних книжок. Адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівники адвокатського бюро, адвокатське об’єднання організовує зберігання та облік руху ордерів у Журналі обліку ордерів, який є предметом адвокатської таємниці, захищеної Законом. Ордер, який видається адвокатом, що здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката. Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, обов’язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об’єднання та скріплений печаткою юридичної особи.

Ордер містить такі реквізити:

1) серію, порядковий номер ордера;

2) прізвище, ім’я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

3) посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

4) назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

5) прізвище, ім’я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 1 січня 2013 року – рада адвокатів відповідного регіону);

6) номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

7) ким ордер виданий: (адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально (адреса робочого місця адвоката); адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об’єднання, місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об’єднання, що видає ордер);

8) адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об’єднання, що видає ордер;

9) дату видачі ордера;

10) підпис адвоката, який здійснює свою діяльність індивідуально та видав ордер (у графі «Адвокат»);

11) підпис адвоката, який згідно з ордером надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням (у графі «Адвокат»);

12) підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об’єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об’єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об’єднанням.

3.3. Підстави видання доручень

У кожному випадку центр видає доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги,  виходячи з підстав для надання безоплатної вторинної правової допомоги, визначених законодавством. Підстави видання доручень різняться в залежності від суб’єкта, якому надаватиметься безоплатна вторинна правова допомога, та способу доведення до центру інформації щодо необхідності надання безоплатної вторинної правової допомоги.

3.1. Повідомлення про затримання

Згідно з частиною п’ятою статті 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» у разі звернення осіб, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт чи які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими або стосовно  яких  обрано запобіжний захід у вигляді тримання  під вартою, про надання безоплатної вторинної правової допомоги або надходження інформації про затриманих осіб від близьких родичів та членів їхніх сімей, перелік яких зазначено КПК, центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов’язаний прийняти рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги з моменту затримання особи.

Практичне застосування цієї норми Закону передбачає, що відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства затриманими вважаються особи, затримані за підозрою у вчиненні злочину, затримані на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу. Близькі родичі та члени сім’ї, згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 КПК, це – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Для цілей зазначеної статті Закону застосовується визначення моменту затримання, наведене у статті 209 КПК – особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Пунктом 7 частини третьої статті 42 КПК передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 цього Кодексу. Разом з тим, основним механізмом повідомлення центрів про затримання осіб залишається той, що визначений частинами четвертою і п’ятою статті 213 КПК – уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установлений законодавством строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайноповідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов’язана перевірити дотримання вимог цієї статті, а в разі нездійснення повідомлення про затримання – здійснити передбачені цією статтею дії самостійно.

Обов’язок міліції інформувати в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про кожний випадок затримання, арешту чи взяття під варту особи, крім  випадків, коли така особа захищає себе особисто чи запросила захисника, встановлено абзацом третім частини п’ятої статті 5 Закону України «Про міліцію».

Обов’язком Державної прикордонної служби України також визначено інформування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про кожний випадок затримання осіб згідно з дорученням правоохоронних органів України та адміністративного затримання осіб, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника (пункт 29 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»).

Виходячи із зазначених положень законодавчих актів, підставою для видання доручень про надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт чи які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими або стосовно  яких  обрано запобіжний захід у вигляді тримання  під вартою, є повідомлення про їх затримання.

Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (далі – Порядок інформування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1363, визначає загальні вимоги та механізм інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання за підозрою у вчиненні злочину, затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу, застосування адміністративного затримання чи адміністративного арешту або обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (далі – затримання) відповідно органами (посадовими особами), уповноваженими здійснювати адміністративне затримання, органами досудового розслідування, слідчими, прокурорами, службовими особами, відповідальними за перебування затриманих, іншими уповноваженими службовими особами (далі – суб’єкти подання інформації), а також особами, затриманими за підозрою у вчиненні злочину, затриманими на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу, особами, до яких застосовано адміністративне затримання, адміністративний арешт або обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, близькими родичами та членами їх сімей, перелік яких визначено Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – заявники). 

Так, згідно з Порядком інформування негайно після фактичного затримання особи суб’єкт подання інформації повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи безоплатної вторинної правової допомоги) та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги (далі – система) відповідному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з урахуванням вимог частини п’ятої статті 5 Закону України «Про міліцію» та статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» такі відомості:

прізвище, ім’я, по батькові та дата народження затриманої особи (якщо вони відомі);

час та підстави для затримання особи;

точна адреса місця для конфіденційного побачення адвоката із затриманою особою;

найменування (прізвище та ініціали) суб’єкта подання інформації, його поштова адреса, номери телефону та адреса електронної пошти;

дата винесення постанови про застосування адміністративного арешту (постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), найменування суду та/або прізвище та ініціали судді, що виніс постанову (постановив ухвалу) у відповідних випадках;

прізвище, ім’я, по батькові та найменування посади особи, яка передала повідомлення, її номер телефону.

Повідомлення про затримання особи відповідному регіональному центру заявники можуть подати письмово або за допомогою телефонного зв’язку на єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи безоплатної вторинної правової допомоги). Розгляд повідомлень здійснюється регіональними центрами відповідно до їх компетенції та за умови отримання таких обов’язкових відомостей:

ступінь родинного зв’язку заявника із затриманою особою (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі), його прізвище, ім’я та по батькові, адреса зареєстрованого або фактичного місця проживання, номер контактного телефону (якщо заявник не є затриманою особою);

прізвище, ім’я та по батькові, дата народження затриманої особи;

місце, дата і час затримання особи.

Регіональний центр також може з’ясовувати у заявника такі додаткові відомості, надання яких не є обов’язковим:

підстави для затримання особи;

найменування органу, службова особа якого здійснила затримання, його поштова адреса, найменування посади, звання, прізвище, ім’я та по батькові такої особи.

Відсутність таких додаткових відомостей у заявника чи відмова заявника їх надати не можуть бути підставами для відмови у розгляді повідомлення про затримання особи, реєстрації такого повідомлення чи наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Повідомлення про затримання осіб приймаються та обробляються уповноваженою службовою особою регіонального центру цілодобово.

Повідомлення суб’єктів подання інформації, які надходять до регіонального центру, реєструються в журналі реєстрації таких повідомлень в момент їх надходження та в системі. Повідомленню присвоюється відповідний реєстраційний номер, який за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку, електронної пошти або через систему повідомляється суб’єкту подання інформації.

Повідомлення заявників, які надходять до регіонального центру або контактного центру системи безоплатної вторинної правової допомоги, за наявності всіх обов’язкових відомостей реєструються у відповідному журналі реєстрації повідомлень та системі.

У разі коли надання безоплатної вторинної правової допомоги затриманій особі вже розпочато на підставі іншого повідомлення, зареєстрованого в системі та/або відповідному журналі реєстрації, уповноважена службова особа регіонального центру інформує про це заявника із зазначенням номера доручення регіонального центру, прізвища, імені та по батькові адвоката і його номера телефону.

Протягом години з моменту реєстрації повідомлення заявника уповноважена службова особа регіонального центру проводить перевірку інформації про затримання особи шляхом підготовки і надсилання від імені такого центру запиту факсимільним зв’язком на адресу відповідного регіонального або міжрегіонального органу. Протягом години після надходження факсограми відповідний регіональний або міжрегіональний орган шляхом надсилання факсограми у відповідь спростовує інформацію про затримання особи або підтверджує таку інформацію з повідомленням адреси місця для конфіденційного побачення адвоката з такою особою. У разі отримання такого підтвердження регіональний центр приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги шляхом видачі відповідного доручення.

Протягом години з моменту реєстрації повідомлення суб’єкта подання інформації про затримання особи або реєстрації факсограми, що підтверджує інформацію про затримання особи, уповноважена службова особа регіонального центру в установленому порядку призначає адвоката шляхом видачі доручення для надання такій особі безоплатної вторинної правової допомоги, копія якого із зазначенням реєстраційного номера повідомлення за допомогою факсимільного зв’язку, електронної пошти або через систему передається суб’єкту подання інформації та реєструється ним.

3.2. Постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» у разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний негайно призначити захисника.

Зазначена норма Закону тісно пов’язана зі статтями 49 та 53 КПК.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:

1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У зв’язку з цим слід зазначити, що участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. В інших випадках обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:

щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;

щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;

щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;

щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи;

щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення;

у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості - з моменту ініціювання укладення такої угоди;

2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;

3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.

Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

У випадках, передбачених частиною першою статті 49 КПК, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

На підставі статті 53 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.

3.3. Звернення осіб, засуджених до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі

Слід зауважити, що згідно з частиною першою статті 20 КПК засуджений має право користуватися правовою допомогою захисника. У частині третій статті 43 КПК зазначено, що засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтею 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.

З огляду на зазначені положення КПК центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов’язані виконувати постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду, видані на підставі статей 49 та 53 КПК і спрямовані на залучення захисників для засуджених. До внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», згідно з якими особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, були віднесені до переліку суб’єктів відповідного права, це був єдиний механізм залучення адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Такий механізм все ще актуальний для надання безоплатної вторинної правової допомоги засудженим осам, до яких застосовані інші види покарань за вчинення злочинів.

За загальним правилом, підставою для видання доручення адвокатам, які надаватимуть безоплатну  вторинну правову допомогу особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, є звернення таких осіб.

Згідно з положеннями статей 18 і 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» такі зверненняподаються до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу Міністерства юстиції разом із документами, що підтверджують належність особи до відповідної категорії суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу. Підтверджуючими документами, виходячи із практики, що склалася, центри вважають копії вироків, супровідні листи з установ виконання покарань тощо. Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги. Якщо засуджений звернувся до територіального органу юстиції, цей орган зобов'язаний протягом трьох днів з дня подання звернення надіслати його до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, діяльність якого поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а – у семиденний строк з дня отримання звернення особи прийняти  рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги та видати відповідне доручення адвокатові.

Виходячи із зазначених положень цього Закону абзацом третім пункту 5 наказу  Координаційного центру з надання правової допомоги від 25 грудня 2014 року № 33 «Питання видання доручень центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги» встановлено, що у разі звернення осіб, засуджених до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі регіональний центр приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, що оформлюється відповідним наказом протягом п’яти днів з дня надходження письмового звернення, крім випадків коли безоплатна вторинна правова допомога надається зазначеній категорії осіб на підставі ухвали суду, та призначає адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги, який зобов’язаний протягом п’яти днів з дня видання такого доручення прибути до засудженої особи для конфіденційного побачення.

3.4. Види доручень центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Строк дії доручень, скасування доручень, припинення надання БВПД, заміна адвоката

Наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 25 грудня 2014 року № 33 «Питання видання доручень центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги» затверджено такі форми доручень центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що видаються для підтвердження повноважень адвокатів:

доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання (додаток 1);

доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративний арешт (додаток 2);

доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (додаток 3);

доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням (додаток 4);

доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для проведення окремої процесуальної дії (додаток 5);

доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, засудженій до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі (додаток 6);

доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі за ухвалою суду у кримінальних провадженнях щодо продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру, у процедурах, пов'язаних з видачею особи (екстрадицією), або у разі вирішення судом питань під час виконання вироків відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України (додаток 7).

Строки дії доручень для надання безоплатної вторинної правової допомоги на законодавчому рівні опосередковано регулюються положеннями Закону України «Про безоплатну правову допомогу», якими визначенопідстави припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги. Так, відповідно до частини першої статті 23 зазначеного Закону надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі якщо:

1) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, припинили своє існування;

2) встановлено факт подання особою неправдивих відомостей або фальшивих  документів, що стали підставою для віднесення особи до категорій осіб,  які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, та прийняття рішення про надання їй безоплатної вторинної правової допомоги;

3) особа користується захистом іншого захисника (захисників) у справі, за якою їй призначено захисника відповідно до цього Закону;

4) особа використала всі національні засоби правового захисту в справі.

Крім того, дія доручення припиняється у разі заміни адвоката. Підставами для такої заміни, згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», є:

1) хвороба адвоката;

2) неналежне виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору;

3) недотримання ним порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги;

4) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Заміна одного адвоката іншим проводиться відповідно до вимог, передбачених статтями 21 і 22 цього Закону, тобто з урахуванням спеціалізації адвоката,  досвіду його роботи, навантаження, складності справ, у яких адвокат бере участь, та таким чином, щоб адвокат міг надати правову допомогу якісно, вчасно і в повному обсязі.

Рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги у таких випадках має наслідком припинення дії відповідного доручення, оформлюється наказом центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  із зазначенням підстави для прийняття такого рішення, дати і часу припинення дії відповідного доручення.

Крім того, частина четверта статті 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» передбачає, що надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється у разі повного виконання суб'єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги своїх зобов'язань, передбачених договором про її надання.

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про безоплатну правову допомогу», Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України               від 17 вересня 2014 р. № 465, зазначеного наказу Координаційного центру з надання правової допомоги, встановлено такі строки дії доручень:

для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання, – на строк адміністративного затримання;

для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративний арешт, – протягом строку адміністративного арешту, але не раніше закінчення розгляду апеляційної скарги на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення;

для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та/або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, – протягом строку затримання та/або тримання такої особи під вартою. У разі подання стороною обвинувачення скарги на ухвалу слідчого судді, суду, постановлену за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, таке доручення діє до завершення розгляду зазначеної скарги. У разі зміни (скасування) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею, судом першої інстанції зазначене доручення діє до завершення відповідної стадії кримінального провадження;

для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням, – до закриття кримінального провадження; закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень; використання всіх національних засобів правового захисту;

для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для проведення окремої процесуальної дії, – протягом проведення окремої процесуальної дії;

для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, засудженій до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, – до закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень; використання всіх національних засобів правового захисту; звільнення особи з місця виконання покарання;

для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі за ухвалою суду у кримінальних провадженнях щодо продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру, у процедурах, пов'язаних з видачею особи (екстрадицією), або у разі вирішення судом питань під час виконання вироків відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України – до прийняття рішення судом першої інстанції, а у разі оскарження – до прийняття рішення судом апеляційної інстанції або до закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень.

Дія доручень у таких випадках припиняється без прийняття центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги будь-яких рішень. Окремо слід звернути увагу на строк дії доручень щодо надання захисту за призначенням та надання безоплатної вторинної правової допомоги засудженим особам – адже у таких випадках доручення припиняють діяти лише після закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень та використання всіх національних засобів правового захисту.

Крім того, доручення адвокату не видається, а дія виданого доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги може бути припинена у разі прийняття такого рішення центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених статтями 47, 54 та 78 Кримінального процесуального кодексу України. Таке рішення теж оформлюється наказом центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із зазначенням підстави його прийняття, дати і часу припинення дії відповідного доручення.

Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:

1) якщо є обставини, які згідно з КПК виключають його участь у кримінальному провадженні;

2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника;

3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;

4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов’язковою.

Захисником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, перекладач.

Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник також у випадках:

1) якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;

2) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом;

3) якщо вона є близьким родичем або членом сім’ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду.

Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги має право скасовувати доручення у разі, коли відповідне доручення видавалося адвокатові, проте безоплатна вторинна правова допомога таким адвокатом не надавалася. Зазначене рішення оформляється наказом регіонального центру із зазначенням підстави для прийняття такого рішення.

У разі виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної помилки) доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги уточнюється на підставі доповідної записки уповноваженої службової особи (чергового) центру. У такому випадку номер і дата видання такого доручення не змінюється.

Видання декількох доручень для підтвердження повноважень захисника в одному кримінальному провадженні, крім випадків залучення захисника для здійснення захисту за призначенням підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого, який раніше відмовився від призначеного захисника, та випадків залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, не допускається. Також не допускається видання одного доручення для здійснення захисту декількох суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу.

У разі об’єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження, коли об’єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер одного з розпочатих раніше проваджень, продовжує діяти доручення, видане у зв’язку з кримінальним провадженням, номер якого присвоєно об’єднаному кримінальному провадженню, а інші доручення припиняють свою дію. У такому разі захист здійснює адвокат, призначений центром таким дорученням.

Загальні вимоги щодо виконання доручень визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідними кодексами, а також Стандартами якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 25 лютого 2014 р. № 386/5, та Примірними контрактом і договором з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, що є додатками до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 8.

Зокрема, зазначені Примірні контракт і договір прямо чи опосередковано (через визначення відповідного права центру) визначають такі обов’язки адвоката, пов’язані з отриманням та виконанням доручень центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

1) у разі залучення для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 Кримінального процесуального кодексу України, узгоджувати правову позицію з раніше залученим захисником (захисниками) з урахуванням Правил адвокатської етики;

2) повідомляти центру про:

виникнення конфлікту інтересів під час надання безоплатної вторинної правової допомоги;

наявність підстав для припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги чи заміни адвоката;

плановану тривалу відсутність;

3) негайно повідомляти центру про зміну своєї адреси проживання, зміну місця здійснення адвокатської діяльності, засобів зв’язку (номера телефону, адреси електронної пошти тощо);

4) подавати на запит центру, з метою проведення моніторингу якості, повноти та своєчасності надання безоплатної вторинної правової допомоги, інформацію про надання такої допомоги.

У Примірному контракті також визначено, що одночасно адвокат не може надавати безоплатної вторинної правової допомоги більш як у 30 справах за дорученнями центру. У разі коли на виконанні в адвоката одночасно перебуває понад 30 доручень центру, надання безоплатної вторинної правової допомоги за якими не завершено, видання йому та прийняття ним нових доручень не допускається.

5.1. Особливості виконання доручень центру про надання безоплатної вторинної правової допомоги затриманим особам

Обов’язок адвоката чергувати згідно з графіком, у тому числі у нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні, з метою забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги особам з моменту їх затримання визначений Примірним контрактом з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу (додаток 1 до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 8).

Згідно з Порядком інформування протягом години з моменту реєстрації повідомлення суб’єкта подання інформації про затримання особи або реєстрації факсограми, що підтверджує інформацію про затримання особи, уповноважена службова особа центру в установленому порядку призначає адвоката шляхом видачі доручення для надання такій особі безоплатної вторинної правової допомоги, копія якого із зазначенням реєстраційного номера повідомлення за допомогою факсимільного зв’язку, електронної пошти або через систему передається суб’єкту подання інформації та реєструється ним.

Уповноважена службова особа регіонального центру негайно перед передачею копії доручення суб’єкту подання інформації повідомляє призначеному адвокату реквізити виданого доручення, на підставі якого таким адвокатом може бути видано ордер.

Час прибуття адвоката до затриманої особи для конфіденційного побачення та/або участі в процесуальних діях фіксується уповноваженою службовою особою суб’єкта подання інформації, органа (установи), де перебувають затримані особи, в системі та/або відповідному журналі реєстрації.

Після призначення адвоката для надання затриманій особі безоплатної вторинної правової допомоги в результаті подання повідомлення заявника уповноважена службова особа центру невідкладно інформує про це телефоном заявника із зазначенням номера доручення центру, прізвища, імені та по батькові адвоката і його номера телефону.

Призначений центром адвокат повинен прибути за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою протягом години з моменту видачі йому доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, а у виняткових випадках - не пізніше ніж протягом шести годин з моменту видачі йому доручення.

У разі коли призначений адвокат на підставах, визначених законом, або з інших незалежних від нього причин не може надати безоплатної вторинної правової допомоги, він негайно повідомляє про це регіональному центру, який протягом однієї години з моменту надходження повідомлення призначає іншого адвоката.

Якщо призначений регіональним центром адвокат не прибув у встановлений цим Порядком строк за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою, суб’єкт подання інформації негайно повідомляє про це такому центру відповідно до пункту 2 цього Порядку.