Верховний Суд опублікував Огляд судової практики застосування суддями КГС ВС щодо положень ГПК України за 2020 рік

Щодо тимчасової заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Встановлена законодавством тимчасова заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок стосується не всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян та юридичних осіб, а лише їх окремих видів, зокрема земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

Заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок не поширюється на громадян – власників земельних ділянок із видом цільового призначення для ведення фермерського господарства, які набули право власності на них на підставі цивільно-правових угод у результаті прийняття спадщини, у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 ЗК України 

КГС ВС розглянув справу за скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі – АТ КБ "ПриватБанк") на дії приватного виконавця щодо примусового виконання судового наказу, виданого у справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На виконання цього рішення суду про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за кредитним договором 07.10.2019 видано наказ про примусове стягнення коштів.

Постановою приватного виконавця від 07.11.2019 "Про арешт майна боржника ВП

№ 60543172" накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 в межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат на виконавче провадження, штрафів в сумі 517 139,00 грн.

Відповідно до інформації, що міститься у відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка, площею 13,93 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Листом від 28.02.2020 №-8-0.6-1146/2-20 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надало роз`яснення, що відповідно до пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.02.2020, не допускається: у тому числі купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину <…>.

Постановою приватного від 19.05.2020 "Про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 60543172" на підставі статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" описано та накладено арешт на майно, що належить боржнику - ОСОБА_1, а саме на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, загальна площа 13,8616 га; на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, загальна площа 13,93 га. 11.11.2020 Банк, посилаючись на надходження звіту суб`єкта оціночної діяльності, звернувся до приватного виконавця із заявою про вирішення питання щодо передачі на реалізацію арештованого майна шляхом підготовки заявки на його реалізацію та передачу цього майна на реалізацію для продажу з електронних торгів, які організовує

та проводить ДП "СЕТАМ".

Листом від 17.11.2020 приватний виконавець відмовив у передачі на реалізацію спірного описаного та арештованого майна у зв`язку з тим, що на зазначене майно розповсюджується мораторій на звернення стягнення та майно підпадає під дію мораторію, встановленого ЗК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

КГС ВС зазначив, що встановлена законодавцем тимчасова заборона на купівлю- продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок стосується не всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян та юридичних осіб, а лише їх окремих видів, зокрема, земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

За частиною третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть передаватися у власність та надаватися у користування громадянам та сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306), окремим видом цільового призначення земельних ділянок є призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" (код 01.01). Таким чином, заборона, встановлена підпунктом "б" пункту 15 Перехідних положень ЗК України, поширюється на земельні ділянки, що мають саме цей вид цільового призначення, а саме – "перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" незалежно від способу набуття власником прав на земельну ділянку.

Зазначена заборона не може поширюватися на земельні ділянки приватної власності, при наданні яких у власність був встановлений інший вид цільового призначення ніж "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", яке прямо згадується у підпункті "б" пункту 15 Перехідних положень ЗК України. Зокрема, такими видами цільових призначень є: для ведення фермерського господарства (код 01.02); <…>.. Всі ці види цільового призначення не згадуються у підпункті "б" пункту 15

Перехідних положень ЗК України, а тому обмеження щодо купівлі-продажу або інших способів відчуження відповідних земельних ділянок не можуть застосовуватися.

Тобто "земельні ділянки для ведення фермерського господарства" (код 01.02) не можуть прирівнюватися до "земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", оскільки вони належать до різних видів цільового призначення земель сільськогосподарського призначення, що прямо підтверджується Класифікацією видів цільового призначення земель, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, а також наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель". Чинне земельне законодавство України не містить положень, які б дозволяли "прирівнювати" один до одного або ж ототожнювали різні види цільового використання земельних ділянок.

Натомість пункт 5 статті 20 ЗК України забороняє власникам самостійно визначати види використання земельних ділянок в межах категорії земель сільськогосподарського призначення. Інші акти законодавства, які не регулюють правовідносини щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок, не можуть бути підставою для "прирівнювання" правового режиму земельних ділянок, які належать до різних видів цільового призначення. Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності вичерпно врегульований частиною третьою статті 20 ЗК України.

Товарна сільськогосподарська продукція може вироблятися не лише на земельних ділянках, що безпосередньо надані "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", а й на земельних ділянках інших видів цільового призначення, проте це не є підставою для обмеження у цивільному обігу таких ділянок, що перебувають у приватній власності.

Окремі норми Закону України "Про фермерське господарство" (преамбула, статті 1, 20, 22) дають визначення поняття "фермерське господарство" як "форми підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону" та дозволяють фермерському господарству набувати прав власності на майно, "необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" тощо. Тим не менш одне лише виробництво на земельних ділянках товарної сільськогосподарської продукції не є підставою для визначення їх виду цільового призначення як "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" без додержання процедур, передбачених статтею 22 ЗК України, адже наявність такого виробництва лише характеризує господарську діяльність землевласника або землекористувача (спрямованість якої, до речі, може змінюватися на його розсуд) і аж ніяк не є характеристикою правового режиму земельної ділянки.

Отже, заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок не поширюється на громадян – власників земельних ділянок із видом цільового призначенням для ведення фермерського господарства, які набули право власності на

них на підставі цивільно-правових угод у результаті прийняття спадщини, у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 ЗК України.

КГС ВС зауважив, що судами попередніх інстанцій не встановлено, що спірну земельну ділянку було отримано власником шляхом розпаювання земель сільськогосподарського призначення, натомість з матеріалів справи убачається, що її отримано власником за рахунок земель, що були передані у власність із земель запасу Новомиколаївської сільської ради. Суди помилково трактували вищевикладені норми та дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні скарги АТ КБ "ПриватБанк" на дії приватного виконавця з тих підстав, що на спірну земельну ділянку розповсюджується мораторій, встановлений ЗК України, що унеможливлює її передачу на реалізацію в рамках виконавчого провадження до скасування мораторію.

Ураховуючи викладене, постановою КГС ВС скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.12.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2021. Прийнято нове рішення про задоволення скарги АТ КБ "ПриватБанк" на дії приватного виконавця.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 20.05.2021 у справі № 908/1550/19 можна ознайомитись за посиланням .https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_gpk_2020.pdf?fbclid=IwAR3AiAWViuKLHh1PIOFj0ZJ65Wh7hrSx2olaeIbJoK7W4VVGygZsaYdSa48