Мін’юст допрацює проект про електронний підпис

Мін’юст допрацює проект про електронний підпис

Законопроект про електронний підпис повинен створити механізм забезпечення повної технічної сумісності персональних сертифікатів громадян, як у межах України, так і в Європі.

 Про це йде мова в листі Незалежної асоціації банків України до Міністерства юстиції, яке є розробником документу.

 «Ми вважаємо, що запропонований Міністерством юстиції України законопроект „Про електронний цифровий підпис“ не в повній мірі відповідає високим стандартам, які задекларовані в Концепції стандартизації та розвитку інфраструктури відкритих ключів та надання послуг електронного цифрового підпису і залишає можливість підзаконними актами нівелювати його позитивний вплив на соціальні відносини», — говориться у листі НАБУ до Мінюсту.

 Як пояснили "ЗіБ" в НАБУ, Асоціація наполягає на тому, що законопроект потрібно доповнити конкретизованим, практичним механізмом реалізації вказаної Концепції. Після введення в дію закон повинен встановити прямі вимоги і строки досягнення сумісності з міжнародними системами сертифікації ключів.

У НАБУ вважають необхідним законодавчо закріпити право використання міжнародних стандартів в області криптографічних перетворювань, форматів сертифікатів, тощо, на всіх рівнях центрів сертифікації ключів. Процедури визнання стандартів є технічними, і цей закон повинен стимулювати і «підтягувати» стандартизацію, а не гальмувати суспільні відносини через її відсутність. Сферою виключного використання національних стандартів та криптографічних алгоритмів повинен залишитися тільки захист державної таємниці. Бізнес повинен отримати законний спосіб ведення господарської діяльності через використання поширених, стандартних в усьому світі засобів перевірки ЕЦП, присутніх в кожному web-браузері, без жодних перешкод з боку недосконалих «ГОСТ», «ДСТУ», «національної криптографії» і т.п.

 Закон повинен містити вимоги перевірки ЕЦП і приймання електронних документів нарівні з паперовими системою судів та нотаріальних установ. Відповідь про те, що це сфера дії закону про електронний документообіг, не зовсім відповідає реальності, тому що пропонується встановити вимоги перевірки ЕЦП, котрі на даний час ігноруються системою судів саме тому, що вони не встановлені цим законом.

 Голова ВСУ хоче зменшити навантаження на суддів

Серед механізмів зменшення суддівського навантаження – наділення адмінорганів повноваженнями щодо вирішення справ певних категорій, запровадження досудових та позасудових процедур вирішення спорів, а також процедури звернення до суду з позовом в інтересах невизначеного кола осіб (коли інші особи для захисту свого порушеного права не зобов’язані звертатися до суду з індивідуальними позовами, а повинні довести лише один факт: що вони належать до певної групи (наприклад, «діти війни»), спір якої вже вирішений).

 Це заявив голова Верховного Суду України Ярослав Романюк під час засідання панелі «Юстиція» в рамках тематичної платформи № 1 «Демократія, належне врядування та стабільність», яке відбулося 4 листопада 2014 року у місті Києві.

 Як повідомили „ЗіБ” у ВСУ, Я.Романюк також відзначив, що слід деполітизувати суддівський корпус. Від його формування необхідно

 відсторонити законодавчий орган, також відмовившись від інституту так званого «першого призначення» на посаду судді на 5-річний термін та призначати суддю на посаду одразу безстроково. Необхідно також відмовитися від того, що Верховна Рада України надає згоду на арешт судді.

 На посаду судді, зауважив Ярослав Романюк, Вища рада юстиції може рекомендувати громадянина України, не молодшого за 30 років, який має стаж роботи у галузі права не менш як 5 років.

 Обговорюючи питання ролі Вищої ради юстиції у системі судоустрою України, Голова Верховного Суду України наголосив, що у першу чергу потребує перегляду статус цього органу, визначення його повноважень та кадрового складу. Саме Вища рада юстиції повинна відігравати провідну роль у процесах формування корпусу професійних суддів, притягнення їх до відповідальності та звільнення.

 Вища рада юстиції повинна мати статус постійно діючого органу, а принципи її формування та функціонування мають повною мірою відповідати міжнародним європейським стандартам для подібних органів, підкреслив Ярослав Романюк. З огляду на таке пропонується, щоб більшість складу Вищої ради юстиції становили судді, обрані самими суддями. До її складу мають входити за посадою Голова Верховного Суду України і голова Ради суддів України та можуть увійти представники громадянського суспільства, передусім, авторитетні, з незаплямованою репутацією науковці, які є знаними фахівцями в галузі юриспруденції. Ротація членів цього конституційного органу має відбуватися кожні 3-4 роки.