На роботу — як на свято

Хвилювання перед дверима зали засідань для багатьох суддів є звичним явищем, адже ніхто й
гадки не має, які факти з 5-річного кар’єрного зростання можуть зацікавити членів ВККС. І, як часто буває, скелети в шафі (окремі з яких «кваліфікаційники» знаходять майже випадково) ховає переважна більшість кандидатів. Хтось переймається великою кількістью скарг, що надходили до комісії протягом п’ятирічки, а декому доводиться пояснювати ганебну кількість скасованих рішень, спричинених браком професіоналізму та досвіду на початку роботи.

Проте не завжди скарги, що надходять до ВККС, стають перешкодою для обрання безстроково. Нерідко окремі громадяни через невдоволення ухваленим рішенням чи ворожість до володарів мантій намагаються довести кваліфкомісії, що окремі законники не відповідають своїм посадам.

Однією з жертв такої суспільної активності стала суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Наталя Бондаренко. Як доповіла член комісії Анастасія Зарицька, служителька Феміди, судячи з наданої довідки, має гарні статистичні показники. Так, лише 0,5% ухвалених нею рішень у цивільних справах скасовано судами вищих інстанцій. «Прикметно, що з розглянутих у 2011 році 719 адміністративних справ скасовано всього 8. При тому, що оскаржувалися 619 постанов», —
повідомила А.Зарицька, зауваживши, що така якість свідчить про гідний фаховий рівень.

Утім, як з’ясувалося, біографію Н.Бондаренко не можна назвати безхмарною. Член комісії зазначила, що нині ВККС розглядає 6 скарг, серед яких і звернення народного депутата Леоніда Ємця. Парламентар звернувся до комісії через заяву свого колеги — депутата міської ради, який не задоволений постановленим Н.Бондаренко рішенням у справі за участю мерії.

А.Зарицька розповіла, що скаржник повідомив, начебто володарка мантії «на роботу з’являється, як на свято, — 1—2 рази на тиждень», і попросила суддю дати пояснення. «Скарги цієї особи вже стали звичними для багатьох посадовців нашого міста. Його слова не мають нічого спільного з реальністю. У 2014 році я розглянула близько 1200 цивільних справ», — зазначила Н.Бондаренко, наголосивши, що така завантаженість дещо дисонує з наведеними в заяві претензіями. «А що тут узагалі поганого, що людина ходить на роботу, як на свято? Це ж добре!» — зауважив член ВККС Микола Патрюк.

Погодилися з ним і решта «кваліфікаційників», надавши судді рекомендацію на обрання
безстроково.

За ленінським принципом

Однак відсутність у комісії скарг зовсім не означає кришталеву репутацію кандидата-«безстроковика». Так, одразу троє законників почули докори та зауваження членів комісії, котрі були обурені вибірковістю, з якою судді ставляться до окремих категорій справ.

Досліджуючи загальну довідку про роботу судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Сергія Кулика, член ВККС Тетяна Весельська зацікавилася показниками скасованих рішень. Виявилося, що в 1162 цивільних справах скасовано 146 рішень, змінено — 26. Устиг розглянути кандидат і 1339 адмінспорів, отримавши 127 скасувань, з яких 108 — у так званих пенсійних справах (справи про призначення, обчислення пенсій «дітям війни», ліквідаторам аварії на ЧАЕС. — Прим. ред.).

«Як так виходить, що ви і диплом з відзнакою маєте, і на гарному рахунку в колективі, а якість розгляду кульгає? Ви зовсім не приділяєте уваги соціальним спорам, бо вважаєте, що там нема куди заглиблюватися?» — звернулася Т.Весельська до С.Кулика. Своє недопрацювання
законник пояснив мінливістю практики, розібратися в якій він не міг через брак досвіду.

«Дозвольте з вами не погодитися. Я багато працювала саме в тій палаті, яка розглядала цю категорію справ. І бачила ставлення суддів до роботи», — розповіла Т.Весельська, наголосивши, що нерідко якість складання рішень у цій категорії справ залишала бажати кращого. Вона порадила кандидату працювати за ленінським принципом: «Краще менше, та краще». На її думку, не буде біди, якщо суддя матиме більше справ у залишку й розглядатиме їх хоч і повільно, проте без помилок.

Перепало й володарю мантії Зарічного районного суду м.Сум Олексію Сибільову. Як стало відомо, кандидат мав ще гірший показник скасувань у «пенсійних» справах: з 872 розглянутих — 290 забраковані вищою інстанцією. «Ви вважаєте, що ці справи не варті уваги, а сторони процесу — не люди? — обурювалася член комісії. — Рішення написані абияк, одразу видно, що уваги ви їм не приділяли».

Втім, «кваліфікаційники» були приємно здивовані роботою Петра Калька, якого обирали безстроково до Київського райсуду м.Полтави.
Він мав тільки 2 скасовані постанови з 1192 розглянутих адмінсправ. «Поділіться досвідом з колегами, як вам удається так гарно працювати? — звернувся голова ВККС Сергій Козьяков до претендента. — Чому так мало скасувань?»

Суддя дещо розгубився, але пояснив, що постійно підвищує свій професійний рівень і намагається докладно вивчати всі обставини справи.

«Тобто товаришів чи родичів у апеляції не маєте?» — пожартував голова комісії. На що П.Калько дуже серйозно відповів, що ніхто з його родини в судовій системі не працює.

А ось володарці мантії з Хмельниччини Надії Горгулько було не до жартів. Пропрацювавши 5 років на посаді судді Полонського райсуду Хмельницької області, вона зарекомендувала себе не з кращого боку. Що, на думку «кваліфікацйників», змушує її замислитися, чи правильно вона обрала професію. Так, за 10 років, подолавши шлях від секретаря судового засідання до судді, Н.Горгулько отримала 2 «кричущі» окремі ухвали відносно себе. У них, як повідомили члени ВККС, указувалося на її низький рівень кваліфікації та недбалість.

Проте в довідці зазначалося протилежне:
Н.Горгулько є фахівецем високого рівня з розвиненими моральними та професійними якостями. «Схоже, характеристика не відповідає дійсності», — наголосила Т.Весельська.

Втім, розібравшись, що окремі ухвали мали місце ще на початку роботи Н.Горгулько, комісія вирішила не перешкоджати її діяльності на теренах правосуддя. Адже, вочевидь, висновки суддя вже давно зробила